СИНО́ПТИК, а, ч. Фахівець із синоптики. Стара Дорошенчиха,.. що тривожніше за всіх синоптиків переживала звістки про пересування циклонів та ураганів, першою почула і про ці океанські випроби (Гончар, Тронка, 1963, 195); Синоптики наших днів уже не уявляють собі аналізу атмосферних процесів без використання супутникової інформації (Рад. Укр., 4.VI 1967, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 186.