СИНЯЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до синя́к 1. Сьогодні той гусак Розквитався з хлопцем так, Що під оком у Андрійка Синячок, немов копійка (Бойко, Ростіть.., 1959, 65).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 190.