СИНІ́ТИСЯ, і́ється, недок., розм. Те саме, що сині́ти 2. Синіється тут прозора вода, гуляють по ній червонопері клені (Фр., III, 1950, 7); — Ніч темна-претемна, вікна ледь-ледь синіються, як подивитися з печі (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 272).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 183.