СИ́ПКІСТЬ1, кості, ж. Властивість за знач. сипки́й1. Щоб зволоженому насінню надати сипкості, яка потрібна для рівномірного розподілу при посіві, безпосередньо перед посівом його злегка просушують (Овоч., 1956, 74); У вогкому місці вони [селітри] швидко злежуються і перетворюються в тверду масу, втрачаючи дуже важливу властивість — сипкість (Колг. енц., I,1956, 23).
СИ́ПКІСТЬ2, кості, ж., рідко. Властивість за знач. сипки́й2. Сипкість голосу.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 195.