СИ́РНО, а, с., діал. Маленький низенький столик. Прийшли брати до судді, вклонились, положили по звичаю на сирно буханці та й розказали йому про своє діло (Стор., І, 1957, 39); Під хатою стоїть сирно, а на ньому розкішна вечеря (Ю. Янов., II, 1958, 181).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 199.