СИРОВИ́ННИЙ, а, е. Прикм. до сировина́; який є сировиною. Великого розвитку набуде промисловість у районах на схід від Уралу, які мають незліченні природні багатства, сировинні й енергетичні джерела (Програма КПРС, 1961, 63); Сировинна база; Сировинні ресурси; // Який постачає сировину. Як і вся Середня Азія, Туркменія до революції була сировинним придатком царської Росії (Ком. Укр., 5, 1966, 74); В приміських колгоспах і радгоспах, у сировинних зонах консервних заводів та в колгоспах, що вирощують насіння овочевих культур, запроваджуються спеціальні овочеві сівозміни (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 113).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 201.