СИРО́ПНИЙ, а, е. Прикм. до сиро́п. Нелі гидко пригублюватись до келиха, обкладеного ззовні почорнілим карбуванням.. Не приваблює їі і сиропна густота вина (Вільде, Сестри.., 1958, 363); * Образно. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує., .. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри (Мал., Думки.., 1959, 132).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 201.