СИРОТИ́НОЧКА, и, ч. і ж. Зменш.-пестл. до сироти́нка. — Що хотіть, те й робіть зо мною! Дайте сиротиночці ще на світі прожити!.. (Кв.-Осн., II, 1956, 58); [Лукерія Степановна:] Ох, безталанна ж я сиротиночка! Одним одна дитина, одну вигодувала і та… (Кроп., II, 1958, 340).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 202.