СИСТЕМА́ТИКА, и, ж.
1. Групування, класифікація предметів і явищ. Насамперед треба вказати на велику серію його [академіка В. М. Свєчникова] праць, присвячених теорії поліморфізму, систематиці залізних сплавів за ознакою поліморфізму (Розв. науки в УРСР.., 1957, 438); // рідко. Бездоганний порядок у чомусь. Який систематичний лад панує у всій хаті, яка мертвеччина!..Яка систематика, яка педантерія [який педантизм]! (Круш., Буденний хліб.., 1960, 114).
2. Розділ ботаніки або зоології, який класифікує, розподіляє на види, роди, родини і т. ін. та описує існуючі й вимерлі рослини чи тварини.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 205.