СИ́ТІСТЬ, тості, ж. Властивість і стан за знач. си́тий. — Біда нам, робучим людям.. Більше мліємо голодом, ніж ситості зазнаємо (Фр., V, 1951, 376); Першим поклав ложку Василенко. І не тому, що показував свою ситість, .. а тільки тому, що на їхньому кінці швидше справилися з обідом (Збан., Сеспель, 1961, 406); Гарецькому усе подобалося в Гарбузові, навіть його постать, що розпливлася за столом й символізувала ситість і задоволення життям (Кочура, Зол. грамота, 1960, 226); Бачили комсомольці колгоспних свиней і дивувалися з їхньої ситості. — Кедровими горіхами годуємо,— пояснював Кержаков (Донч., II, 1956, 63)
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 207.