СКАПЕЛЮ́ШИТИСЯ, иться, док., розм. Розкрутившись, розхитавшись, відпасти (про колесо). Воли ледь тягли воза, не одне колесо під розворою скапелюшилось і розсипалось у колії (Збан., Сеспель, 1961, 446).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 251.