СКАРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і неперех., розм. Збирати, нагромаджувати скарби. Скарбує для себе (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 254.