СКАСО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скасува́ти. 25 грудня 1917 року Всеукраїнський з’їзд Рад, що відбувався в Харкові, проголосив Україну Радянською республікою, а владу Центральної ради скасованою (Скл., Легенд. начдив, 1957, 24); Заняття в гімназії на цей день були скасовані (Смолич, II, 1958, 113); // скасо́вано, безос. присудк. сл. Постанову громадську скасовано, землю зовсім забрано від Дениса (Гр., II, 1963, 472).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 255.