СКИП’ЯТИ́ТИ, ячу́, яти́ш, док., перех. Нагріваючи рідину, довести її до кипіння; закип’ятити. Вона поставила хліб, сало і вийшла в кухню, щоб скип’ятити чаю (Бурл., М. Гонта, 1959, 182).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 266.