Що oзначає слово - "складка"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


СКЛА́ДКА, и, ж.

1. Рівно складена удвоє і загнута смужка тканини, паперу і т. ін.; // перев. мн. М’які поздовжні згини на тканині, утворені призбируванням, стягненням, складанням її. — Ой, подивися, Василинко, чи гарно стоїть на мені юбка, — сказала Марія, повертаючись до Василини, — обсмикай на мені складки (Н.-Лев., II, 1956, 111); Дівчинка.. сховала своє заплакане личко у рясних складках бабусиного плаття (Тют., Вир, 1964, 161); // Прямолінійний згин на тканині, папері і т. ін. На темно-сірих штанах знизу догори проходить старанно випрасована складка (Шовк., Інженери, 1956, 176); // Довгасте заглиблення чи борозенка на шкірі обличчя, тіла людини. Навколо уст в його лягла гірка складка (Коцюб., II, 1955, 403); Помужнів [Черниш], постаршав: між чорними бровами лягла глибока складка (Гончар, І, 1954, 127).

2. геол. Хвилеподібний вигин шарів земної кори, перев. гірських порід. В місцях, де гірські обвали і розколини розкривають внутрішню будову гір, добре видно, як шари гірських порід зігнуті у складки різної форми (Фіз. геогр., 5, 1956, 103); Утворення складок, тобто гірських пасм на планеті, можливо, закономірний результат вулканізму (Наука.., 7, 1961, 21); // Хвилеподібний вигин на якій-небудь поверхні (на снігу, воді і т. ін.). Тихий вітер віє вподовж річки, здіймає невеличку хвилю і широкою складкою жене вподовж течії (Мирний, IV, 1955, 316); Коли вечірня пітьма сховала козака в складках і кучугурах узгір’я, Косінський відірвав стомлені очі від далини (Ле, Наливайко, 1957, 80); Якщо намащений клейстером папір зразу наклеїти на картон, то.. на папері появляються зморшки і складки (Гурток «Умілі руки..», 1955, 24).

3. Те саме, що скла́дчина. Ті, що не мали наміру приступити до складки, висунулися потихеньку з хати (Март., Тв., 1954, 281); Залунали збуджені вигуки..: — Видати переклад окремою книгою! — А за що видати?Організувати складку! (Кол., Терен.., 1959, 192).

У (в) скла́дку — разом, спільно; на спільні кошти. Навезли вони здобичі, Наче де на вечорниці, В складку хлопці та дівчата Назнесуть курчат до ката (Манж., Тв., 1955, 169); Саме сьогодні офіцери батальйону влаштували урочисту вечерю: у складку купили порося (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 594).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 277.