Що oзначає слово - "складчина"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


СКЛА́ДЧИНА, и, ж. Внесення грошей, продуктів і т. ін. на яку-небудь спільну справу, а також все, зібране таким чином. Аби тільки субота, то вже повна хата наб’ється послухати, як гратимуть [музики]; слухають-слухають та й іноді і складчина почнеться (Свидн., Люборацькі, 1955, 156); — Давайте складчину зробимо, — повеселішав Охрім. — Ваше сало, а мій хліб (Тют., Вир, 1964, 288).

У (в) скла́дчину — разом, спільно; на спільні кошти. [Юрко:] Поки що прикупили ми у складчину з Павлом до батьківських наділів ще сім (Кроп., III, 1959, 217); Строкарі дістають свої копійки, в складчину беруть горілку (Стельмах, І, 1962, 195).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 279.