СКЛОДУ́ВНИЙ, а, е, спец. Стос. до дуття скляних виробів. Склодувний цех; // Признач. для дуття скляних виробів. Перше авторське посвідчення.. за винахід склодувної трубки було виписано Антону Казимировичу Блонському 16 липня 1941 року (Роб. газ., 26.IX 1962, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 285.