СКЛО́КА, и, ж. Сварка, інтрига, плітка, що призводять до ворожих стосунків. — Замість того, щоб згуртувати навколо себе все краще, Бойченко опинився в центрі численних непорозумінь і склок (Гур., Життя.., 1954, 5).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 285.