СКЛОРО́Б, а, ч. Робітник скляної промисловості. Людно було сьогодні у меморіальному музеї Володимира Сосюри в Лисичанську — місті, де пройшли дитячі і юнацькі роки поета. Гірники, хіміки, склороби прийшли сюди, щоб зустрітися з мрією поета, серцем доторкнутись до його чарівної ліри (Рад. Укр., 7.I 1973, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 285.