СКО́МЛЕННЯ, я, с., діал. Дія за знач. скомлі́ти. Здається, чуєш, як у тій гущавині з легким шумом вітру мішається плачливе скомлення тигра (Фр., V, 1951, 186).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 293.