СКОНЦЕНТРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до сконцентрува́ти. Основні матеріали про переслідування цензурою творів Т. Г. Шевченка (як за життя поета, так і після його смерті) сконцентровані у Центральному державному історичному архіві СРСР в Ленінграді (Рад. літ-во, 3, 1964, 74); // у знач. прикм. Доктор видивився на Целю, яка стояла перед ним усе ще бліда, з затисненими устами і з виразом якогось сконцентрованого напруження і рішучості (Фр., II, 1950, 335); Увесь вельми складний зміст фільму [про Мічуріна] сконцентрований у образі Мічуріна (Довж., III, 1960, 137); // сконцентро́вано, безос. присудк. сл. В мікроелектроніці на невеличкій площі сконцентровано багато елементів (Знання.., 2, 1968, 5).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 295.