СКОРОМИНУ́ЩІСТЬ, щості, ж. Абстр. ім. до скоромину́щий. Бойова дружба народжувалась і міцніла швидко, як швидко часом і кінчалась через скороминущість життя (Довж., І, 1958, 299); Найістотніша ознака моди — скороминущість, а одна з провідних, вирішальних ознак мистецтва — довготривалість (Рильський, Веч. розмови, 1964, 174).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 301.