СКОРО́МНО, присл.: Ї́сти скоро́мно — скоромитися. Німець каже, що постить все половину: вдень їсть скоромно, а вночі постить (Номис, 1864, № 940).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 301.