СКОРОПА́Л, а, ч., розм. Те саме, що кулеме́т. — О-о-й! Ой! — пролунало вслід за пострілом, і важкий град куль із скоропала залящав навкруги очеретів (Ле, Вибр., 1939, 78).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 301.