СКОРО́ЧЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. скороти́ти, скоро́чувати і скороти́тися, скоро́чуватися. Нова техніка і скорочення робочого дня вимагають переходу до вищого ступеня організації праці (Програма КПРС, 1961, 65); Скорочення описових елементів, лаконізм, драматизація розповіді, .. все це було новою сторінкою в історії української прози, яка з появою Коцюбинського знову продемонструвала можливості українського письменства (Рад. літ-во, 4, 1964, 90); Нелюдські методи експлуатації, звірячі режими, встановлені колонізаторами в поневолених ними країнах, привели до різкого скорочення населення колоній (Ком. Укр., 2, 1961, 43); Коли ми спокійні, то не відчуваємо скорочень серця (Наука.., 3, 1968, 28); Четверта сесія Верховної Ради СРСР одностайно прийняла закон про нове значне скорочення збройних сил Радянського Союзу (Наука.., 2, 1960, 7); При скороченні дробів коефіцієнти чисельника і знаменника скорочуються на їх спільний дільник (Алг., І, 1956, 72).
2. Скорочена назва, скорочене позначення кого-, чого-небудь. Дарницький шовковий комбінат — ДШК. А його робітники це скорочення розшифровують жартома: — Даєш шовк країні! (Рад. Укр., 12.XII 1962, 3).
3. Пропуск в якому-небудь тексті; купюра. — Я просив би дати певні маленькі пояснення, — тягнув дальше незнайомий.. — Тут є деякі скорочення (Кобр., Вибр., 1954, 210).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 303.