СКО́ТСЬКИЙ, а, е, рідко.
1. Прикм. до скот. Не можна і йняти віри, щоби скотську бесіду розумів чоловік (Март., Тв., 1954, 53).
2. Як у скоту, не достойний людини. Став гестапо «вербувати», На каторгу заганяти.. Як скотину, таврувати, Скотським пійлом напувати (Укр.. лір. пісні, 1958, 608).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 308.