СКО́ЇТИ, ско́ю, ско́їш, док., перех. Зробити що-небудь (перев. погане); учинити. — Бачиш, сину, коли велике діло скоїть дужий і мудрий, воно не має тої вартості, як коли це вчинить слабий і недосвідчений (Казки Буковини.., 1968, 159).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 291.