Що oзначає слово - "скривджений"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


СКРИ́ВДЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до скри́вдити. В Івановій пам’яті татова смерть не так довго жила, як знайомість з дівчам, що, скривджене ним безневинно, повним довір’я рухом подало йому половину цукерка (Коцюб., II, 1955, 312); [Микита:] Я скривджений судьбою І маю право мстити за отця, Хоч знаю сам, що в час рішучий бою Не доведу я помсти до кінця… (Коч., П’єси, 1951, 53); Це був кретин, природою і людьми скривджений каліка.. Він за пару золотих на рік та за якусь там страву пас громадську худобу (Гашек, Пригоди .. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 226); Вона почувала себе одинокою, всіма забутою, скривдженою (Збан., Між.. людьми, 1955, 162); Не раз скривджені графські наймити й сільська біднота оголошували страйки, пускали червоного півня в панські фольварки [фільварки] (Хлібороб Укр., 10, 1969, 30); // у знач. прикм. Додому Золототисячник повернувся пригнічений, скривджений (Ряб., Золототисячник, 1948, 22); В очах скривдженого поета блиснув промінь надії (Дмит., Розлука, 1957, 90); Хоч як гірко розкотились її роки, але ніщо не озлобило, не зчерствило її сумирного скривдженого серця (Стельмах, І, 1962, 6); // у знач. ім. скри́вджені, них, мн. (одн. скри́вджений, ного, ч.; скри́вджена, ної, ж.). Ті, кого хто-небудь скривдив. Бажав я для скованих волі, Для скривджених кращої долі (Фр., X, 1954, 26); Бразд знав, що в Любячі ображених, скривджених, покараних є багато (Скл., Святослав, 1959, 261); Побитий хлопчина в’ялою ходою зобидженого і скривдженого почвалав геть від берега (Збан., Любов, 1957, 63); — Смикають судді і з правого і з винного, а яка користь з їх вироку, коли не суд, а сам скривджений мусить виконати його! (Тулуб, Людолови, І, 1957, 38); // скри́вджено, безос. присудк. сл. — Чим тебе скривджено, чим уражено? (Хотк., II, 1966, 33); У Лариси хороша, чиста душа, але вродою її скривджено: волосся неприємне руде, обличчя у ластовинні, і вся вона занадто вже сухорлява (Баш, Надія, 1960, 29).

2. у знач. прикм. Який виражає почуття кривди (у 1 знач.). Немовля спало, дрібненьке личко, безброве й безбарвне, здавалось перенапруженим, скривджений вираз застиг на ньому (Гуц., Серпень.., 1970, 25).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 316.