Що oзначає слово - "скрута"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


СКРУ́ТА, и, ж.

1. Складні, важкі обставини, труднощі. [Панса:] Син добрий самохіть іде в неволю, щоб тільки батькові допомогти. Твій батько — Рим у тяжкій скруті, сину (Л. Укр., II, 1951, 459); Трудно, звичайно, й зараз, але трудно зовсім якось по-інакшому, бо знаєш тепер, заради чого доводиться скруту переживати, знаєш, що незабаром кінець їй (Гончар, II, 1959, 342); Історія нашого театру почалася в обставинах найбільшої скрути (Смолич, Театр.., 1940, 242); Звичайно лагідний [Б. Хмельницький] і стриманий, на слово дотепний, кмітливий у скруті — у гніві був страшний (Панч, Гомон. Україна, 1954, 80); // у сполуч. із сл. година, хвилина і т. ін. Важкий період для кого-небудь. Москва! — Сюди В тяжку годину скрути Думками рвався я з біди І прагнув тут побути (Воскр., З перцем!, 1957, 50); На очі наверталися сльози, але трималась [Леся], не плакала: адже соромно розкисати в години скрути (М. Ол., Леся, 1960, 65); У хвилину болю й скрути, у життя найтяжчу мить всюди видно, всюди чути, як полощеться й шумить променисте і єдине.. більшовицьке знамено (Рудь, Дон. зорі, 1958, 44); // Складні душевні переживання, тяжкий моральний стан людини. Давно вбачав, що муки люті — То жереб мій; Що вік мине в пекучій скруті, В нудьзі німій (Граб., І, 1959, 162); В ту ніч Михась не міг заснути,— Ні краю ні кінця думкам… Таких тягот, такої скрути Ніколи б не здолав він сам (Воскр., І всерйоз.., 1960, 61).

Вихо́дити (ви́йти) з скру́ти — знаходити можливість, спосіб позбутися труднощів, ускладнень і т. ін. Миронець зціпив зуби і вирішив не здаватися. Люди довірили йому господарство, перед людьми й звітуватиме.. Не з такої скрути виходив Семен Парамонович! (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 76); — Ми на правлінні голови ламаємо, як би його вийти з скрути (Минко, Вибр., 1952, 104).

2. Тяжке матеріальне становище; нестатки, нужда. — Не вкрав я ті гроші — позичив, бо скрута прийшла мені (Вас., І, 1959, 144); Бачить Петро, як слухають його з заздрістю старі, що прожили в лютій скруті, слухають і сповнюються надіями молоді (Ів., Вел. очі, 1956, 128); Їм [багатим] усе дозволено, вони не знають скрути і злигоднів (Кочура, Зол. грамота, 1960, 14); Внаслідок постійних переслідувань з боку об’єднаних сил реакції та її агентури, а також матеріальної скрути здоров’я Я. Галана помітно погіршало (Іст. укр. літ., II, 1956, 596); // з чим, яка. Брак, недостатня кількість чого-небудь; нестача. Десь після війни, коли стала скрута з будівельним матеріалом, дідові давали за дуба добрі гроші, але він не продав його (Мушк., День.., 1967, 53); Кілька разів нагадував [Преображенський], що будівництво якраз зазнає грошової скрути (Ле, Міжгір’я, 1953, 172).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 326.