СКУ́ЛЬПТОР, а, ч. Митець, що працює в галузі скульптури. Горький запросив мене поїхати.. на народне свято, і от ми, а також.. відомий в Росії скульптор І. Я. Гінцбург, що приїхав сюди [на Капрі] ліпити Горького, виїхали в неділю вранці яхтою (Коцюб., III, 1956, 326); Образ Сергія Мироновича Кірова.. взялися відбити… й скульптори, й художники, кінорежисери й поети (Тич., III, 1957, 22); * Образно. Справжній педагог не може бути ремісником, він — скульптор, який ліпить характер молодої людини… (Донч., V, 1957, 450).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 333.