СКУЛЬПТУ́РНИЙ, а, е.
1. Стос. до скульптури. Скульптурна секція; Скульптурне оформлення будинку; // Який є скульптурою. Усміхаються сфінкси, веселі барви сяють навіть на стінах гробовищ, і рідко трапляється сумний вираз на скульптурних та мальованих поличчях тих папірусових трун, де замикались мумії чорні (Л. Укр., IV, 1954, 273); Стоять на Карловім мосту гігантські скульптурні постаті, суворі святі і воїни, дивляться на яскраво прикрашені набережні (Гончар, III, 1959, 457); // Признач. для виготовлення скульптур. Скульптурна глина; // В якому створюють, виготовляють скульптури. Скульптурна майстерня.
Скульпту́рна гру́па — скульптура, яка зображує групу людей, тварин і т. ін. З вулиці панський палац був прикрашений скульптурними групами дівчат-русалок (Чорн., Визвол. земля, 1959, 25); Скульптурну групу, талановито виконану на рукоятці бронзового ножа, було знайдено.. в стародавньому могильнику на березі Омі (Веч. Київ, 8. IX 1969, 4).
2. перен. Рельєфний, з чітко окресленими контурами, формами; придатний для відтворення в скульптурі. Ще позаторік заходився я був ліпить із воску — і нічого не вдіяв, тим що перед очима нема нічого доброго скульптурного (Шевч., VI, 1957, 115); Скульптурне обличчя; // Виразно, чітко змальований (про художній образ у літературному творі).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 334.