СКІЛЬЦЮВА́ТИСЯ, ю́ється, док., розм. Скрутитися, звитися в кільце або кільцями. Зіщулилась [гадюка], почувши гуркіт машини, скільцювалась, але переднє колесо з розгону налетіло на неї (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 536); // Пустити паросток у формі кільця.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 269.