СЛИ, спол., діал. Якщо. Коли з розумним говорю, то ся розуму наберу, а сли з дурним, то й світ загублю (Номис, 1864, № 5687); — Сли дістанеш відповідь, лист, то не їдь просто до двора, а поїдь з гостинця просто на толоку (Фр., III, 1950, 439).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 350.