СЛЯБ, а, ч., техн. Сталева плеската прямокутна заготовка, з якої наступною прокаткою роблять листову сталь. Сучасне металургійне виробництво сталі базується на відливанні великих зливків і прокатці їх на напівпродукт — блуми [сталеві заготовки квадратного перерізу] і сляби (Вісник АН, 4, 1971, 89); Довгий складний шлях проходили виливки, аж поки з них утворяться сляби (Знання.., 7, 1970, 11); Слябінг дає сляби.. Сляби йдуть на листопрокатні стани. Прокатні стани дають тонкий сталевий лист (Вишня, І, 1956, 332)
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 386.