СЛІПУВА́ТО. Присл. до сліпува́тий. Сінешні двері не були ще взяті на засувку, і він просто зайшов до хати. Маленька гасова лампочка сліпувато блищала на стіні (Коцюба, Нові береги, 1959, 356).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 364.