СМА́ЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до сма́жити. Незабаром подали й вечеряти, понаставляли тих потрав. Чого там не було: вареники, мнишки, жарений дрохвич, смажені в сметані карасі (Стор., І, 1957, 184); Всі дуже хвалили перепічки, смажені на салі (Донч., Секрет, 1947, 112); — О, я знаю, шо [що] ти з великопанцького [великопанського] роду!..Сонцем не смажена, голодна не бувала (Хотк., II, 1966, 232).
2. у знач. прикм. Пригот. для їжі смаженням. Після поросяти наймичка принесла.. смажених курчат (Н.-Лев., III, 1956, 71); Гості, пригощаючись смаженим мигдалем, чинно бесідують з господинею (Гончар, Таврія, 1952, 126); Смажене насіння; // у знач. ім. сма́жене, ного, с. Страва, приготовлена смаженням. Пекли коржі й смалили качки, збирали в дорогу смажене й пряжене (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 103); Тваринні жири в похилому віці бажано замінювати рослинними, рекомендується уникати смаженого (Наука.., 4, 1962, 50).
◊ Па́хне сма́женим див. па́хнути.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 392.