СМАКІВЩИ́НА, и, ж., розм. Оцінка певних явищ тільки за суб’єктивними уподобаннями (у літературі, мистецтві тощо). Неприпустимими є в дослідженнях про радянську літературу смаківщина, панегірична риторика, якими іноді підмінюється аналіз (Рад. літ-во, 6, 1964, 25); Чим вищий буде теоретичний рівень дискусій, тим вільнішими вони будуть від групових пристрастей, роздратованості і смаківщини (Літ. Укр., 12.I 1964, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 393.