СМАРКА́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що шмарка́тий. — Фогель,— продовжував сержант,— скажи отак щиро, хто з вас ліпший: ти чи цей смаркатий хлопчисько? (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 32).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 396.