СМАЧИ́ТИ́, чу́, чи́ш, недок., розм.
1. перех. Додавати що-небудь до страви для поліпшення смаку.
2. неперех., кому. Те саме, що смакува́ти 1. Усі сіли вечеряти й усі примічали, як він потроху їсть теперки — й усім не смачила якось вечеря (Вовчок, І, 1955, 300).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 396.