СМИ́РНА, и, ж. Ароматична смола, яку використовують для обкурювання, приготування запашних мас і т. ін. Дід знай правився коло свого улика, то окурював його смирною, то навощував вощанкою (Мирний, І, 1954, 192); Тоскно співав хор, чаділо безліч свічок, повітря, густе від диму, пахло смирною, воском і парфумами (Кочура, Зол. грамота, 1960, 329).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 404.