СМИСЛОВИ́Й, а́, е́. Стос. до смислу (у 2 знач.). Коли якась дрібниця в картині написана недбало, вона може залишитися непоміченою, в плакаті ж кожна деталь несе смислове навантаження, маючи інколи вирішальну роль для розкриття його змісту (Наука і культура.., 1971, 270); Певне значення в сучасній українській орфографії мав також смисловий, або семантично-диференціюючий, принцип письма (Сучасна укр. літ. м.. І, 1969, 417); Вставні слова у «Вершниках» майже не вносять помітного смислового відтінку (Мова і стиль «Вершників», 1955, 50).
∆ Смислови́й на́голос див. на́голос.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 405.