Смичка, ки, ж.
1) Деревянный крюкъ, которымъ дергаютъ сѣно изъ стога; Новомоск. у.
2) Раст. Carex, осока. Вх. Лем. 467.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 158.
Що oзначає слово - "смичка"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.