СМОВДЬ, і, ж. (Peucedanum L.). Багаторічна трава з гранчасто-борозенчастим стеблом родини зонтичних. — Миколо, глянь, скільки смовді! — Це була рослина з товстим, налитим соком солодким лопуцьком (Сенч., На Бат. горі, 1960, 274); Тут [у степу] особливо виділяються зеленувато-сталеві плями квітучої тирси. Над нею височать зібрані зонтиками жовті квітки смовді (По заповідних місцях.., 1960, 40).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 414.