Що oзначає слово - "смоляний"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


СМОЛЯНИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до смола́. Я пам’ятаю вечір темний Тепер далекої весни, Зелений берег, ліс таємний, Смоляні пахощі сосни (Щог., Поезії, 1958, 189); Смола кипить.. Старі корабельні майстри.. могли іноді побачити майбутнє корабля в тих смоляних бульках (Ю. Янов., II, 1958, 127); Смоляна маса в процесі роботи [карбування] створює рівномірний опір оброблюваної поверхні дії інструменту (Дукати.. Укр., 1970, 45); // Який утворюється при горінні смоли. Смоляний дим; // Зробл. із смоли. Тільки в однім місці монгольського табору блищалося світло: се горів-палахкотів смоляний світич (Фр., VI, 1951, 99); // Просякнутий, покритий, натертий і т. ін. смолою. З самого [чорта] таке полум’я приска, неначе стонадцять кіп смоляного віхтя палає (Вовчок, VI, 1956, 271); Коло церкви палали смоляні бочки (Коцюб., II, 1955, 363); Смоляний канат.

2. Який містить у собі смолу, багатий на смолу. Смоляна сосна.

3. Дуже чорний і блискучий (про волосся). Хачатуров обвів блискучими очима комсомольців і погладив двома пальцями свої чорні смоляні вуса (Донч., II, 1956, 209); Звичним рухом поправляє [Маня] пасмо смоляного волосся, що вибилося з-під берета (Собко, Любов, 1935, 34).

4. рідко. Сосновий. Є в продажу нейлонові ялинки.. А щоб вони пахтіли натурально, Екстрактом їх оббризкують сосновим, І шишечки на них чіпляють справжні, Позичені у смоляному лісі (Мур., Осінні сурми, 1964, 95).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 416.