СМОЛЯ́СТИЙ, а, е. Який містить у собі смолу, багатий на смолу. Димить, палає ватра; полум’я жадібно ковтає смолясту деревину (Тулуб, Людолови, II, 1957, 589).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 416.