СМУГА́СТИЙ, а, е.
1. Укритий смугами (у 1 знач.). Позаду залишилися широкі херсонські степи, зелені баштани, усіяні рябими, смугастими кавунами (Цюпа, Україна.., 1960, 224); За кілька кварталів їхній шлях перепинила смугаста паличка, і міліціонер зажадав у Ярослава права. Він сказав, що Ярослав порушує правила (Мушк., День.., 1967, 121); // Який має малюнок, візерунок у вигляді смуг. Щоденним одягом [Багрича] стала смугаста санаторна піжама, єдиним документом — санаторно-курортна книжка (Дмит., Обпалені.., 1962, 6); Льонька поправив матроський смугастий тільник на грудях і пішов (Трубл., І, 1955, 133); // Який має забарвлення у вигляді смуг (про тварин). Помчали в степ прудконогі олені та смугасті зебри (Гончар, II, 1959, 31).
2. Який розміщується смугами. Розмальована в квіти скриня має основний візерунок, розміщений на віку і фронтальній стінці.., а на бічних лиштвах — розмальовані.. смугасті орнаменти (Нар. мист.., 1966, 45).
∆ Смуга́стий спектр — оптичний спектр випромінювання та поглинання невзаємодіючих або слабовзаємодіючих між собою молекул.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 418.