СМІЛЬЧА́К, а́, ч. Те саме, що сміли́вець. План [нападу] Бурунди був .. дуже розумний, і Бурунда був єдиний смільчак до виконання сього плану (Фр., VІ, 1951, 71); В шаленому темпі, відстрелюючись і маневруючи, Калюжний із своєю четвіркою смільчаків наблизився до бліндажів (Ле, Мої листи, 1945, 101).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 407.