СОБАРНЯ́, і́, ж., збірн., розм. Те саме, що собачня́. Для собарні з різниць було привозять цілого зарізаного вола й розкидають яловичину по траві (Н.-Лев., VII, 1966, 283); В каламутній пітьмі вулиць лютувала собарня (Речм., Весн. грози, 1961, 170).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 431.