СОБОЛИ́ЦЯ, і, ж., розм.
1. Самка соболя.
2. Ласкаве називання жінки (перев. при звертанні). — Ой поважай сестру свою, сироту вдовицю; Кохай, кохай молодицю, гарну соболицю (Чуб., V, 1874, 935).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 433.