СОКИРЧИ́НА, и, ж. Зменш. до соки́ра; // зневажл. Погана сокира. Сокирчина і поганенька була, він і її у діло пустив: пішла за півосьмухи [горілки] (Кв.-Осн., VI, 1957, 681).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 438.